Історія української вишиванки
Вишиванки – це багатовікова історія, справжня магія і справжня культура української нації. У давні часи в сорочках цінувалося все – тканина, візерунок, колір, техніка виконання. Таким найдрібніших деталей надавалося не просто особлива, а навіть сакральне значення. За вишиванці, в яку був одягнений українець, можна було судити про його коріння, соціальний статус і рівень достатку в матеріальному плані.
Вишиванками вважаються українські вишиті сорочки. Раніше сорочки були призначені для різних заходів – на кожен день, з нагоди свята, весільні, пожнивні. Весільні вишиванки одягалися один раз, а після пишного українського гуляння ховалися в комод. У ньому весільний гардероб, вишитий в українському стилі, зберігався і вважався сімейним оберегом від негараздів і бід.
Історія виникнення вишиванки формувалася століттями, що свідчать розкопки і праці літописців. Точної дати назвати неможливо, адже розвивався настільки гарний український гардероб поступово. Техніки і візерунки опрацьовувалися століттями, якісь елементи ліквідовувались, інші доповнювалися до образу. До наших часів дійшов дуже багатий і красивий образ української вишиванки, наповненої непохитним духом сильної української нації. Кожен орнамент має свій зміст, але всі вони служать оберегом від нечистих сил і бід для своїх володарів.
Вишиванки за давніми мотивами ділять на 3 категорії: і абстрактні геометричні, рослинні, зооморфні. На початку ХІ століття території майбутньої України захлеснула мода золотого шиття під назвою «гаптування». У «золотий» вишивальний століття в моді переважає шовкова вишивка. Прихід татаро-монголів у ХІІІ столітті призупинив розвиток слов'янської культури, але український народ настільки сильний духом, що після короткої паузи українська культура і мода невпинно продовжила свій розвиток. З часом вишиванки трохи змінилися, красуючись новим величністю орнаментів у вигляді східних рослин.
Слід зазначити, що різним регіонам був притаманний свій стиль вишиванок. І кілька цікавих фактів. Для немовлят вишивали в прихованому від очей місці на сорочках червоний хрест. У посівний сезон українці одягали спеціальні вишиванки і водили хороводи у них, співали українські пісні, просячи у матінки землі врожаю. Молоді нареченої дарували нареченим та їх батькам вишиті сорочки.
Предки були впевнені, що вишиванки оберігали від поганого і були провідниками доброї магічної сили. Відштовхуючись від цього, формувалися прикмети і забобони. Жінки пряли для себе сорочки з конопель та льону. Орнаменту надавали величезне значення, адже для кожного розроблявся свій індивідуальний образ, щоб не перейняти собі чужу долю.
Вишита сорочка або вишиванка – це не просто красивий одяг, це історія і культура українського народу, просочена духом наших предків. Вишиванка цінувалася більше грошей, адже вона вважалася захисним оберегом. Вишиванка – це цілий культ, оповитий призмою справжньої магії.
